ПОБУТОВИ́ЗМ, у, чол.
1. Змалювання, опис, показ побуту. Він [М. Кропивницький] забарвлює п’єси етнографічним матеріалом, насичує поетичною народною творчістю, внаслідок чого вони набувають більшої життєвості, а не просто дістають додаткове навантаження побутовизмом (Збірник про Кропивницького, 1955, 127).
2. лінгв. Слова на позначення назв із різних галузей побуту, господарства (одягу, звичаїв і т. ін.). Такі великі майстри слова, як Блок, Маяковський, Дем’ян Бєдний, не цуралися її [народної мови], не боялися зіпсувати свій поетичний стиль.. побутовизмами (Радянське літературознавство, I, 1967, 67).