ПОБУТО́ВЩИНА, и, жін., розм. Надмірна увага до показу, змалювання побуту. Кобзарі XIX ст. теж були неоднакові: одні з них продовжували героїчні традиції своїх попередників.., а другі — то й зовсім спускались до порожнього брязкання в струни, до побутовщини, розваги (Павло Тичина, III, 1957, 152).
ПОБУТОВЩИНА
Тлумачення слова