ПОБУДКА 1, и, жін. Дія за значенням побудити 1. — Вставай, дитино моя! — Оцю ранкову побудку, заведену в родині наче обряд, Антон чує з дитячих літ своїх (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 141);
// Сигнал до вставання після сну (у військових частинах, таборах і т. ін.). З п’ятої години ранку, тобто з побудки, команда корабля раптом побачила боцмана Смолу таким, яким він був раніше (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 12); Після сигналу побудки легко одягнуті юнаки поспішають на подвір’я і шикуються в шеренги (Вечірній Київ, 4.XII 1957, 4).
ПОБУДКА 2, и, жін., рідко. Бажання або намір зробити що-небудь. Все те, з чим раніш годився лише розум, але не приймала ослаблена воля, не пускали до серця егоїстичні побудки — все те з непереможною силою встало перед мене і прикликало сумління до відповіді (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260).