ПОБРЯЗКОТІ́ТИ, очу, отиш, док. Брязкотіти якийсь час. На вулиці він потягнув Василя до кіоска з водою.. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами, гукнув: — Дві склянки нечистої! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 16).
ПОБРЯЗКОТІТИ
Тлумачення слова