ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка.. побренькала одним пальцем на піаніно (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 174); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах, що обізвались ніжно-мелодійним дзвоном (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 38).
ПОБРЕНЬКАТИ
Тлумачення слова