ПОБРАТИ́МСЬКИЙ, а, е, рідко. Прикм. до побратим. — Виростеш, Мартинку, козаком станеш. Таку хіба шаблю вчепиш до бока! Наливайкову, побратимську… (Іван Ле, Побратими, 1954, 3); Звелися в руках побратимські нагани, Та враз Лизавета в Струка на руці Повисла, гукнувши: — Спинись, отамане! (Леонід Первомайський, II, 1958, 385).
ПОБРАТИМСЬКИЙ
Тлумачення слова