ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. Стати божевільним (про всіх або багатьох).
2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). * У порівняннях. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 476).