ПО́БЛИСК, у, чол. Яскраве сяяння, світіння; блиск. Замок був там; зброї поблиск, Сміх і співи там гули (Леся Українка, IV, 1954, 126); Куди до біса виходили ті вікна, що на шибі не відбивався жоден поблиск світла? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 271).
ПОБЛИСК
Тлумачення слова