ПОБЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Бликати час від часу, У вікні побликував вогник; Василь сидів і спідлоба побликував на матір, як вона голосила, заливалася слізьми (Панас Мирний, IV, 1955, 116); Повстанці.. побликували на нього з неприхованою ненавистю (Олесь Гончар, II, 1959, 79).
ПОБЛИКУВАТИ
Тлумачення слова