ПОБЛАЖЛИВО. Присл. до поблажливий. Христя серйозно вислухала Анрі-Жака й тільки поблажливо посміхнулась (Юрій Яновський, II, 1954, 56); Били всіх, навіть Михайлика, хоч де в чому дидасколи [учителі] ставилися до нього поблажливо (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 316); Вона таємниче осміхалась і поблажливо хитала головою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25); Славко поблажливо плеснув Івана рукою по плечу, мовляв, яке ще ти дитя (Петро Колесник, Терен.., 1959, 109).
ПОБЛАЖЛИВО
Тлумачення слова