ПОБЛАЖЛИВІСТЬ

ПОБЛА́ЖЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням поблажливий. Найбільш всіх сподобалась вона [поема «Давня казка»] паничеві Ліпському, се мені приємно, бо все-таки він людина, вихована на європейській літературі, і патріотичної поблажливості в нього нема (Леся Українка, V, 1956, 111); В його словах відчувалась поблажливість люблячого чоловіка до слабостей і примх своєї жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108); Його ставлення до людей — це осолоджена хорошими манерами поблажливість, якщо не презирство (Ярослав Галан, I, 1960, 367).