ПОБІ́ЛЬШЕ, рідше ПОБІ́ЛЬШ, присл., розм.
1. Якомога більше, більш. Побільше їж, а поменше говори (Номис, 1864, № 12878); — Щось я хотів… Ага, кваску… скажи там, тільки холодненького і побільше… (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 7); Тільки полегшало трохи, зразу й на ноги спробувала стати [Катря]. Не держать ноги. Стала тоді хліба побільш їсти (Андрій Головко, II, 1957, 366).
2. Те саме, що здебільшого; переважно. Говорив тільки я, а він побільше мовчав.