ПОБІ́ГА́Ч, а, чол., розм. Особа, що виконує незначні доручення, робить дрібні послуги кому-небудь, бігаючи, ходячи кудись. Розпухла рука боліла майже три тижні, і цей час він був тільки за побігача (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 169).
ПОБІГАЧ
Тлумачення слова