ПОБІ́ДА, и, жін., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Володимир Сосюра, I, 1957, 213).
ПОБІДА
Тлумачення слова