ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, сер. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б’ється в побережжя… Вітерець із моря віє… (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 39); Пейзажі змінювалися по долинах, сопках і узгір’ях легендарного Примор’я, один від другого глухіший і таємничіший. Немає нічого в світі, схожого на це побережжя (Олександр Довженко, I, 1958, 104).
ПОБЕРЕЖЖЯ
Тлумачення слова