ПОБАГАТО. присл., розм. Щоразу багато, у великій кількості. [Олена (ухопила пляшку):] А я буду пити побагато! (Марко Кропивницький, I, 1958, 476); Щовечора приносить сусіда в чорній торбині — сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить! (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 165).
ПОБАГАТО
Тлумачення слова