ПО-ЗВІРЯЧОМУ, присл.
1. Як звір, подібно до звіра. Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам’ять (Юрій Яновський, I, 1958, 152).
2. перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю. Як пройдете ви через місток, буде село Сеньків. Сильно дуже, по-звірячому зруйнували його гітлерівці… (Остап Вишня, I, 1956, 363).