ПО-ЖІНО́ЧОМУ, присл. Як жінка, подібно до жінки. Він поставив руки ліктями на стіл, по-жіночому сплів пальці (Павло Загребельний, Спека, 1961, 34); Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночому заахкала на леваді луна (Михайло Стельмах, II, 1962, 170);
// Як у жінки. Форма вигідно окреслювала її [Оксани] по-жіночому струнку постать (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 152);
// Як властиво жінці. — Чогось ніби сердиться [матушка] на нас… І дивиться не так, як попереду, і не говорить з нами, та все з учительшею. Щось є! — міркувала догадлива по-жіночому писарша (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 133).
ПО-ЖІНОЧОМУ
Тлумачення слова