ПО-ВУЛИЧНОМУ, присл., розм. Неофіційно, на прізвисько. На західній околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному — Нонька (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 6); Наспівуючи, я добігаю до обійстя дядька Миколи, якого по-вуличному прозивають Бульбою (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 24).
ПО-ВУЛИЧНОМУ
Тлумачення слова