ПО-ВО́ВЧИ, присл. Те саме, що по-вовчому. [Килина:] Як люде [люди], так і я. Адже приказка каже: «З вовками жить, по-вовчи й вить» (Марко Кропивницький, IV, 1959, 263); Огрядний лісовик мовчки брав качки, по-вовчи, всім тулубом, обертався від свого дачника й ішов патрати худющу.. дичину (Михайло Стельмах, II, 1962, 277).
ПО-ВОВЧИ
Тлумачення слова