ПО-ВЕЧІРНЬОМУ, присл. Як увечері. Ідуть кімнатою косі пасма сонця, золотавляться по-вечірньому (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 38); Люба.. застиглими очима дивилася на вікно, вже не ясне, а по-вечірньому сіро-синє (Вадим Собко, Справа.., 1959, 272).
ПО-ВЕЧІРНЬОМУ
Тлумачення слова