ПО-СУСІДСЬКИ, присл.
1. Те саме, що по-сусідському. [Митро (читає):] «..Лемки в сірих гупях по-сусідськи розмовляли з покутяпами з-над Прута» (Іван Франко, IX, 1952, 38); Побратались вони [звірі], щоб по-сусідськи жить, Ніколи шкоди не чинить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 110); — Ранок добрий, Дорохтейовичу! Щось привіз?.. — Ні, так прийшов, по-сусідськи одвідати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 118).
2. рідко. Поруч, у сусідстві. — Хлопці, в якій хаті командири зупинилися?.. — Тут, по-сусідськи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 353).