ПО-СІМЕЙНОМУ, присл. Як ведеться, буває в сім’ї. — Скажу вам по правді, — тихше, інтимно пвчав він, — іноді хочеться по-сімейному, звиняйте, поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію: хто я такий? (Степан Васильченко, I, 1959, 255); На другий день снідали багато, по-сімейному (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 215);
// Як родич, рідня. Сергіснко похапцем кидає погляд по лавах і.. думав, кого б це хоч з далекої рідні обрати головою земкомісії, щоб він по-сімейному викраяв кращої земельки (Михайло Стельмах, II, 1962, 18).
ПО-СІМЕЙНОМУ
Тлумачення слова