ПО-НАРО́ДНОМУ, присл. Як у народі, за народним звичаєм. Тимко знав, що по-народному цю квіточку [ромашку] називають невісточкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 252); Буває, що вухо «затече» вушними виділеннями, які по-народному називають «вощиною» (Лікарські рослини.., 1958, 42);
// Як характерно для народних творів. Твардовський пише про народне справді по-народному, вільно й високохудожньо (Радянське літературознавство, 5, 1961, 123).
ПО-НАРОДНОМУ
Тлумачення слова