ПО-МОЛОДЕЦЬКОМУ, присл.
1. Як молодець (у 2 знач.), як молодці; подібно до молодця, до молодців. — Ану, хлопці, до мене! — Марченко виступив наперед, збив по-молодецькому на потилицю козирок (Степан Васильченко, I, 1959, 101); Денис помітив той погляд. Хтиво поблискуючі щілинки очей його звузились, він по-молодецькому ворухнув плечима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 238).
2. перен. Дуже швидко, з запалом, бадьористо. По-молодецькому злетівши з коня, він козирнув, дзенькнувши острогами (Юрій Яновський, I, 1958, 144).