ПО-ЛЮДСЬКИ

ПО-ЛЮДСЬКИ, присл. Те саме, що по-людському. Куплю собі.. нову одежу та хоч уберуся по-людськи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 293); — Вони [революціонери] хочуть, щоб усім людям по-людськи жилося, щоб усі мали свій шматок хліба (Михайло Стельмах, I, 1962, 143); — Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався (Іван Франко, II, 1950, 348); — Розкажи ти, пане Микито, мені по-людськи, а його [писаря] ніхто не второпа (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 215); — Посидь, Левку, спокійно. — Ніби я бушую? — Не бушуєш, але й по-людськи не сидиш (Михайло Стельмах, I, 1962, 280); Чоловік качався по двору й не по-людськи стогнав… (Панас Мирний, II, 1954, 202).