ПЛИВКИ́Й, а, е, рідко.
1. Здатний плавитися, топитися; плавкий. Пливкий метал.
2. перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. Ще не віджили в нас ренесансні форми, як одночасно почали виступати прояви барокко. Границя між обома стилями була пливка (Укр. декор, різьба.., 1970, 73).
3. Швидкий. Пливка хвиля.
♦ Пливкі приголосні, лінгв. — те саме, що Плавні приголосні (див. плавний).