ПЛИСКОМ, присл.
1. Плоским, широким боком донизу. Рибалки вдарили по воді плискам бабайками, і здоровий човен полинув по лимані (Нечуй-Левицький, II, 1956, 225); Вирішив Роберт Гаррет метнути диск так, щоб той летів не ребром до землі, а плиском, обертаючись.. навколо своєї осі — наче дзиґа (Наука і життя, 9, 1967, 56).
2. у сполуч. із сл. упасти, лягти і т. ін. Розпластавшись (на спині або на животі).