ПЛУЖИТИ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. П
  3. ПЛ
  4. ПЛУЖИТИ
Тлумачення слова

ПЛУЖИТИ, жу, жиш, недок., розм.

1. Орати плугом. — Хто вміє з вас плугом управляти? Плугом управляти? Себто плужити? А хто з них, хліборобів, цього не вміє? (Олесь Гончар, II, 1959, 354).

2. Обробляти землю плужком (у 2 знач.).

3. безос., кому, перен. Те саме, що везти 2. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилку, — і є чим годувать, — гляди й подохне або вовк поїсть (Україна сміється, I, 1960, 175).
 Щастя плужить — доля сприяє кому-небудь. Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис, 1864, № 2309).