ПЛУТЯ́ГА, и, чол. і жін. Лукава, хитра людина; шахрай. Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Панас Мирний, III, 1954, 330); — Два роки, тому на.. вокзалі такі плутяги вкрали в однієї панійки візочок разом з дівчинкою (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 198).
ПЛУТЯГА
Тлумачення слова