ПЛУ́ТАНИК, а, чол., розм. Той, хто погано розбирається в чому-небудь, плутає себе й інших. Він тепер обізвав П’ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником з кашею в голові, який вже давно відступився від марксизму (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 317).
ПЛУТАНИК
Тлумачення слова