ПЛОСКОГІ́Р’Я, я, сер. Високо (за 500 м) піднята над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею. Змучені підйомом, коні довго стояли.., Потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір’ям (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92); Плоскогір’я — високі рівнини, або столові гори (Курс загальної геології, 1947, 39).
ПЛОСКОГІР’Я
Тлумачення слова