ПЛО́МІНЬ, меню, чол., поет. Те саме, що полум’я. Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 115); * У порівняннях. Онде зірка палає, мов пломінь (Леся Українка, I, 1951, 77).
ПЛОМІНЬ
Тлумачення слова