ПЛОМІ́НЧИК, а, чол., поет. Зменш.-пестл. до пломінь. В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 198).
ПЛОМІНЧИК
Тлумачення слова