ПЛОДОТВО́РНИЙ, а, е.
1. Який сприяє успішному створенню, розвиткові чого-небудь; який благотворно впливає на кого-, що-небудь. Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І з заходу темная хмара летить — Гримить! (Іван Франко, X, 1954, 10); Плодотворна ідея.
2. Який дає наслідки, результати, створює цінності; продуктивний. Запорука плодотворного розвитку науки — в нерозривному зв’язку з творчою працею народу, практикою комуністичного будівництва (Програма-КПРС, 1961, 112); Плодотворний період творчості.