ПЛОДОЯ́ГІДНИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з вирощуванням фруктів і ягід, їх обробленням і т. ін. Садівництво України займає одно з перших місць у плодоягідному виробництві СРСР (Колт. Укр., 10, 1957, 23);
// Признач. для вирощування фруктів і ягід, їх оброблення і т. ін. Плодоягідний розсадник.
2. Пригот. з фруктів і ягід. Сухі киселі являють собою суміш цукру, крохмалю, плодоягідних екстрактів.. і харчових кислот (Українські страви, 1957, 282); Плодоягідна продукція; Плодоягідні вина.
3. Який дає фрукти і ягоди. Велике значення для боротьби з ерозією ґрунтів мають різні лісові і плодоягідні насадження (Наука і життя, 8, 1959, 31); Плодоягідні культури.