ПЛЮ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. неперех. Те саме, що плюхати. Плюхкає в розчин цеглина (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 227).
2. перех. і неперех. Те саме, що плюскати 3. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі [чортові] товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать (Словник Грінченка).