ПЛЯМИ́СТИЙ, а, е.
1. Який має на собі плями (у 1 знач.), вкритий плямами. Закам’яніле, плямисте обличчя ожило, наллялося кров’ю, і Преображенський пройшов до вікна (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 515); На ліжку.. сидить Івасик і гладить плямисту морську свинку (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 68); Люди уже в давнину полювали на плямистих оленів заради їхнього смачного м’яса та гарної брунатної плямистої шкури (Наука і життя, 6, 1969, 4);
// Який має вигляд плями, плям. Пахнув [лист] специфічним духом згірклої помади й носив плямисті сліди поцілунків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406); На щоках у хлопця горів плямистий рум’янець (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 221).
2. Який спричиняє появу плям на шкірі (про хворобу). Санітаркою юною вмерла од плямистого тифу сестра (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).
▲ Зозулинець плямистий див. зозулинець.