ПЛІШИ́НА, и, жін.
1. Місце, на якому витерлася, облізла шерсть. На кінці хвоста у неї [в лисиці] була плішина з куряче яйце завбільшки (Українські народні казки, легенди.., 1957, 46);
// Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім’ї); лисина.
2. Позбавлене рослинності, вигоріле, вимокле і т. ін. місце серед поля, в лісі тощо. В дубині колгосп посіяв п’ять гектарів.. сортової пшениці; Любу цікавило.., чи не утворилися плішини (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 127); Внаслідок загибелі рослин на дуже пошкоджених посівах можуть утворюватись великі плішини (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 116);
// Пляма, що виділяється своїм кольором, формою і т. ін. на якій-небудь поверхні.