ПЛІ́НТУС, а, чол.
1. Вузька дерев’яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (Колгоспник України, 4, 1958, 13).
2. Незначний декоративний або захисний виступ нижньої кромки стіни, а також плоска квадратна основа колони.