ПЛЕСЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 53).
2. розм. Уживається як присудок за знач. плеснути і плеснутися. Море тихо плесь та плесь (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 118).