ПЛЕЯДА

ПЛЕЯ́ДА, и, жін., книжн. Група видатних діячів певної епохи, які пов’язані спільністю поглядів, завдань, -напряму. Великий син українського народу, геніальний поет і художник Тарас Григорович Шевченко належить до плеяди тих славних революційних діячів, яких В. І. Ленін назвав нашими попередниками (Наука і життя, 3, 1961, 11); Плеяда учених; Плеяда письменників;
//  Група людей за якою-небудь спільною ознакою. Так куди ж іти? В чиновники?.. приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 134); Українські оперні театри виховали цілу плеяду талановитих молодих співаків,.. що стали переможцями міжнародних конкурсів та фестивалів (Народна творчість та етнографія. 2, 1967, 17).