ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е. Який має широкі плечі; широкоплечий. Ептел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (Іван Котляревський, I, 1952, 94); Було їх три — кремезні плечисті постаті (Іван Франко, VII, 1951, 252); До шатра ввели трьох козаків — високих, плечистих (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 335); * Образно. Плечистий, ошатний дуб стоїть на околиці села самотиною (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 91).
ПЛЕЧИСТИЙ
Тлумачення слова