ПЛЕБЕЙСЬКИЙ

ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до плебей. [Жірондист:] Скажи, нащо ж була тоді тюрма, коли ти сам задумав визволення? [Монтаньяр:] А як би ж я інакше міг примусить аристократа вічної ідеї прийняти з рук плебейських.. життя й рятунок? (Леся Українка, II, 1951, 177); Плебейське повстання;
//  Власт. плебеєві, плебеям. Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея і його плебейської логіки, котра всякі духові і товариські приємності і користі міряє і цінує на ціну грошей (Іван Франко, VII, 1951, 40); Наймення [Лаврін Капуста] було плебейське, але дії цієї людини свідчили про міцну волю і гострий розум (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 102); Плебейські манери.