ПЛА́ЗОМ, присл.
1. Не відриваючи тіла від якої-небудь поверхні; повзучи. Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (Олесь Донченко, V, 1957, 193); — Я.. ітиму, поки є сили, а впаду, то плазом поповзу (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 38).
2. Плоскою, широкою стороною донизу. Опускається шабля плазом на голову прапороносця… (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 70); Підлогу зробили з червоної цегли, укладаючи її плазом, на шлаковій подушці (Колгоспник України, 5, 1959, 27).
Лежати плазом — лежати нерухомо (на спині або животі). Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303).