ПЛАВУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який плаває, розташований, лежить на воді. — Не крию, стільки ж лякає мене та плавуча виспа, скільки і вабить (Леся Українка, III, 1952, 743); Інспектор уже пройшов палубу «Колумба» і плавучим містком зійшов на берег (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 75); Плавучий завод; Плавуча крига.
2. Здатний триматися на поверхні води, плавати.