ПЛА́ВЕНЬ, вня, чол.
1. Речовина, що використовується в доменних печах для прискорення плавлення домішок і утворення легкоплавких шлаків; флюс. Для того, щоб краще відокремити метал при плавленні руди від шкідливих складових частин, до руди почали додавати різні мінерали — кварц, плавиковий шпат, вапняк. Добавки ці служать плавнями, або флюсами (Таємниці вапна, 1957, 90).
2. Речовина, якою заповнюють пори випалюваної глини для надання їй міцності. Ще одним компонентом фарфорової маси є так звані плавні. Це сировинні матеріали, які знижують температуру спікання фарфорових мас і заповнюють при випалюванні черепок фарфорового виробу скловидною речовиною (Розповідь про дзвінкі райдуги, 1970, 25).