ПЛАВА́ЧКА, и, жін., діал.
1. Сплавляння дерева. — Вночі вилазить із тебе вся студінь, що кості набралися замолоду в ріці при плавачці (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 177).
2. Пліт із дерева, яке сплавляють. Вода потоку гостра, ніби ніж, 3 камінням вам малечі ріже ноги, А ви те дерево, що збилося з дороги, Коли плавачкою униз плило, — Підштовхуєте, щоб вперед ішло (Агата Турчинська, Земле моя.., 1961, 41).