ПЛАТОК 1, тка, чол., розм. Те саме, що хустка. На чужий роток не накинеш платок (Номис, 1864, № 6987); Вона.. напнулася великим товстим платком (Борис Грінченко, I, 1963, 263); Вишневий платок зав’язала на шиї смуглява рука (Володимир Сосюра, I, 1957, 86); Колісник стояв коло східців, витирав своє широке лице червоним платком, м’явся, не знав, що йому робити (Панас Мирний, III, 1954, 142).
ПЛАТОК 2, тка, чол., діал.
1. Пласт (у 1 знач.). Укопану глину беруть платками за помочию [допомогою] залізних лопаток (Словник Грінченка).
2. тільки мн. Пластівці (у 1 знач.). Густі платки снігу, що сипалися.. з небес, металися шаленим льотом (Ольга Кобилянська, I, 1956, 339); * У порівняннях. Пір’я з розшарпаних подушок літало по площі, мов густі платки снігу (Іван Франко, VI, 1951, 344).
3. Пелюстка. Приземистий полонинський будяк.. вдень розпускає свою білу з великих нев’янучих платків квітку, а на ніч затулює її (Іван Франко, III, 1950, 8).
4. Латка.