ПЛАТА́Н, а, чол.
1. Високе швидкоросле листяне дерево з зеленувато-сірим стовбуром і широкою кроною та лапатим листям. У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить… (Тарас Шевченко, II, 1963, 385); Платан (чинара) — дерево першої величини. Дає ядрову цінну деревину (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 80).
2. тільки одн. Високоякісна червоно-бурого кольору деревина цієї рослини.